+38 (044) 228-48-19 | +38 (044) 501-78-73
вул. Іоанна Павла ІІ 21, оф. 417, м. Київ, 01042, УкраїнаЗа повідомленням прес-служби Кабінету міністрів України, відбулася робоча зустріч Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з представниками аграрної галузі з розвитку фермерських господарств, де були обговорені механізми підтримки малого аграрного бізнесу.
Ключовими переговірниками на зустрічі були, окрім Дениса Шмигаля, перший заступник профільного міністерства Тарас Висоцький та голова Аграрного комітету ВР Микола Сольський. Фермерів представляли Микола Стрижак, Президент АФЗУ, її перший віце-президент Віктор Шеремета та директор Асоціації Юрій Апальков.
– Ми хочемо чути малих фермерів і розуміти, чого вони насамперед потребують, – зазначив Д. Шмигаль. Прем'єр, зокрема, повідомив, що при змінах до бюджету урядом і Верховною Радою було запропоновано залишити 4 млрд грн для підтримки сільськогосподарських виробників, особливо дрібних і середніх фермерів, передусім – на відшкодування відсотків за кредитами. Також уряд 22 квітня вніс зміни до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки розвитку фермерських господарств. Найближчим часом цей важливий документ буде підписаний, – підкреслив очільник уряду.
Крім цього, Прем'єр акцентував увагу на проблемах посухи в Одеській області. Зокрема, він запропонував обговорити в ході зустрічі механізми страхової підтримки фермерських врожаїв.
Про свої враження від робочої зустрічі з урядовцями нашому кореспонденту розповів Президент АФЗУ Микола Стрижак:
– На виконання рішення з'їзду АФЗУ ми повторно заслали до Кабміну документи з детальним аналізом та пропозиціями щодо подальшої долі Концепціїрозвиткуфермерськихгосподарств та сільськогосподарськоїкооперації на 2018-2020 роки. Слід віддати належне новому очільнику уряду: він знайшов час, щоб детально ознайомитися з нашими документами, а потім запросити нас на робочу зустріч, до котрої досить ґрунтовно підготувався. За його словами, настав час уточнити всі незрозумілі моменти і разом напрацювати спільну тактику виходу з тієї кризи, перший тривожний сигнал про яку ми отримали з Одеської та низки інших південних областей України, де посуха практично звела нанівець зусилля хліборобів та їхні надії на щедрий врожай. Разом з тим, викликає занепокоєння урядова ініціатива щодо фінансової підтримки фермерів у розмірі 5000 гривень на гектар. Це нереальний план: грошей не буде, пшениці теж не буде. Тому ми, представники фермерів, запропонували інший варіант: розбудовувати вже відому систему державної підтримки на основі надійного державного страхування врожаїв, котра дасть фермерам можливість заощадити хоч якість кошти на крайній випадок. З Тарасом Висоцьким обговорили також питання наповнення державних закромів, тобто створення хлібних запасів Держрезерву. Учасники наради дійшли спільної думки, що надалі сподіватися на те, що посуха чи інші стихійні лиха обиратимуть лише визначені області, безпідставно. Природа всемогутня, її прояви непередбачувані. Тому потрібно завжди мати страховий фонд, щоб підтримати сільськогосподарських виробників. Натомість українські страхові компанії налаштовані не надто патріотично, вони дбають лише про власну капіталізацію та отримання прибутку на чужому нещасті.
Уважно вислухавши ці зауваження, Д. Шмигаль дав доручення Кабінету міністрів, зокрема Т. Висоцькому, а також закликав М. Сольського узгодити спільні дії щодо напрацювання та оприлюднення напрямків і способів допомоги селянам, зокрема фермерам. Протягом тижня такий документ буде розроблений, а потім будемо разом його читати і вдосконалювати.
– Відбулася також, – зазначив М. Стрижак, – предметна розмова щодо реалізації Концепціїрозвиткуфермерськихгосподарств та сільськогосподарськоїкооперації на 2018-2020 роки. Ми звернули увагу Прем’єра на те, щоостаннім часом фермери позбавлені доступу до фінансів, а те, що їм пропонують, проблеми не вирішує. Взявши зі столу листок із позначеними на ньому основними напрямками реалізації згаданих питань, він запропонував Т. Висоцькому доповісти, чи хоч якісь із них працюють. Виявилося, що не реалізується жоден. Знову-таки профільний заступник міністра отримав доручення швиденько напрацювати коригуючи дії, узгодити їх із сільгоспвиробниками (головним чином із АФЗУ) і подати на розгляд Кабміну, щоб не множити кліматичні негаразди на помилки чиновників.
Ключовим питанням, – підкреслив Микола Іванович, – протягом усієї зустрічі залишалося питання доступу фермерів до ресурсів, зокрема – до землі постійного користування. На це в нашій присутності М. Сольський зауважив, що докладе всіх зусиль, аби той законопроект, котрий з нашої подачі вже пройшов перше читання, зібрав нарешті потрібну кількість голосів та був прийнятий Верховною Радою. Не оминули учасники зустрічі також питання про кооперацію. Зокрема, я висловив думку, що між рядками закону знаходяться шпарини, крізь які замість кооперативу пролазить ТОВ. Нехай будуть і такі форми господарювання, але дайте можливість малим і сімейним фермерським господарствам чесно конкурувати з великими. Говорячи про великі холдинги, я пригадав карпатську притчу про отари, собак і вовків. Собаки охороняють овечок і з’їдають багато м’яса. Натомість вовки багато не їдять, але вирізають сотні овець. Тож охороняти отари слід усе-таки від вовків, тобто тих, кому прийшлися по душі рейдерські захоплення чужого.
Щодо роботи Укрдержфонду, особливих дискусій не було, а надані В. Шереметою та Ю. Апальковим розрахунки запевнили присутніх у дієздатності цієї структури і її корисності як для фермерів, так і для держави.
Підбиваючи підсумок робочої зустрічі, Д. Шмигаль обіцяв детально розібратися в усіх питаннях, що обговорювалися на ній, потім знову зібратися в такому ж складі та зрештою вийти на рішення, котре влаштує всіх.
Записав Володимир Ярошенко
