СТАРТУВАЛА ВЕСНЯНА ПОСІВНА КАМПАНІЯ...

В країні вирує війна, але життя ні на мить не зупиняється, воно продовжується. Покликання фермерів і селян незмінні, ми виконуємо свою роль, годуємо наш народ.

Це наш фронт, це наша місія, адже голодні люди, це не менше лихо за війну, і це ми всі маємо розуміти...

З давніх давен ми знаємо, що весняний день, рік годує! На жаль, обставини у вітчизняних сільгоспвиробників, селян і фермерів складаються не зовсім добре. Хтось зі сторони провладних структур заспокоює суспільство, мовляв у нас все добре, все під контролем! Не завжди охоче говорять про злободенні проблеми фермерів. Та все ж, не варто розслаблятися! Кожен із нас повинен з відповідальністю і тверезим мисленням оцінювати обставини і можливі ризики. Продовольча безпека держави, в певній мірі, залежить від нас. Ми констатуємо факт, що весняна посівна під загрозою і неминуче буде затягнена по часу! Безсніжна зима, відсутність опадів спровоковують нестачу продуктивної вологи в грунті, що потребує оперативно, в стислі терміни, проводити весняно-польові роботи, що в нинішній обстановці зробити не реально... Сьогодні вже катастрофічно не вистачає робочих рук в дрібних і середніх господарствах, через відсутність бронювання працівників, саме в тих господарствах, котрі працюють на внутрішній ринок і забезпечують наш народ харчами. Занепокоєні і власники особистих домогосподарств, хто їхні городи оратиме, хто сіятиме і допомагатиме із механізованим збиранням врожаю?

Частина техніки вимушено простоює в гарячу пору, по причині відсутності кваліфікованих механізаторів, ще певна кількість техніки стоїть в несправному стані, нікому її ремонтувати. В деяких селах інколи нікому навіть яму викопати на небіжчика... Є багато проблем, є над якими вже варто задуматися. Надіємося, що з хлібом звичайно будемо, але говорити про його вартість, кількість і якість дещо зарано...

Тож закликаємо всіх, по-можливості, засаджувати огородні участки, щоб запобігти нестачі продукції для харчування. Морально легше, поділитися лишками з нужденними, ніж просити милостиню з простягнутою рукою...

Ми змушені бути добрішими один до одного, вірити в себе, вірити у власні сили і вірити в майбутнє України!

Президент ГО АФЗУ Віктор Гончаренко