23 жовтня в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся, за ініціативи та участі Асоціації фермерів і приватних землевласників України та редакції часопису «Наша віра», Круглий стіл на тему «Збережемо сільськогосподарські землі в руках сьогоднішніх і майбутніх українських хліборобів».

Від самого початку зібрання один із його модераторів, д.е.н., чл.-кор НАНУ Андрій Гриценко закликав присутніх обрати чітку позицію щодо обговорюваної проблеми і вже зараз потужно виступити на захист рідної землі від розбазарювання. Зокрема, Андрій Андрійович детально розкрив і розкритикував сутність міфів про нинішню земельну реформу, розповів про історію та реалії приватного землеволодіння в Україні. Доповідь науковця, як і доповіді інших учасників Круглого столу, буде надруковано в спеціальній брошурі, тому в цій публікації можемо обмежитися викладом головної тези: «Вся нова й новітня історія України – це спроби тієї чи іншої влади вирішити земельне питання, причому всі вони декларували турботу про селян та їх добробут. Зрештою, вже за часів незалежності Україна таки провела розпаювання сільськогосподарських земель, започаткувавши оновлене поняття приватної власності на неї. Наразі ми всі є учасниками нового витка боротьби за українську землю, і в цій боротьбі, як і раніше, задіяні не тільки українські громадяни, а й потужні іноземні гравці. Ми повинні фахово розібратися в усіх непростих аспектах сучасної земельної проблематики та чітко окреслити позицію академічної науки, а також запропонувати наше колективне бачення шляхів реформування земельних відносин без втрат для Української держави та її народу. Якщо влада захоче почути наш голос, вона отримає неспростовні аргументи й поради фахівців, а також зможе прогнозувати можливі наслідки своєї реформаторської ініціативи. Власне, для цього ми й зібралися.»

Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак у короткому звертанні до учасників Круглого столу наголосив, що нинішня влада навряд чи стане дослухатися до порад найрозумніших академічних учених-економістів. Натомість серед народу авторитет вітчизняних учених все ще високий, тому маємо апелювати саме до Українського народу, який, за Конституцією, посідає виключне право власності на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та іншіприродні ресурси, які знаходяться в межах території України,природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)економічної зони (стаття 14).

Не слід забувати, що земля є визначальним державотворчим чинником, саме тому її зазвичай намагалися й намагаються завоювати – чи мечем, чи золотом. Причому останнім часом за землю воюють здебільшого гаманцями. Так вигідніше. Колись граф Шереметьєв радив царю не воювати за землю, а купувати її, разом із населенням. Тоді не буде ні партизанських рухів, ні селянських бунтів, та й грошей менше піде, ніж на війну. Сучасна історія підтверджує, що у графа є послідовники. Про це свідчать гібридні захоплення територій у Прибалтиці, Західній Польщі, Болгарії тощо. За словами мого колеги Івана Томича, який щойно повернувся з Болгарії, там ситуація ще гірша за нашу: села повністю знелюдніються найрадикальнішими методами. Скажімо, підходила до села газова труба – тепер вона обрізана. Постачалася електроенергія – тепер її відключили. Таким чином знищують не тільки дрібноту та середніх фермерів, а й солідних господарів, земельний банк яких сягає 3 – 5 тисяч гектарів. Куди селянам податися?

Наразі через Верховну Раду України намагаються тупо протягти закон, який зробить фактичними власниками нашої землі максимум 200 людей, і то лише спочатку. Потім вони самі скоротять цю чисельність, не гребуючи жодними засобами.

Я нещодавно мав можливість поговорити з Президентом. Склалося враження, що він або думає так само, як його оточення, або ж відокремлений від реформ. Вважаю, що для нас і те, й інше погано. Референдуму «слуги народу» не хочуть, а нового Майдану бояться. Тому наша Асоціація вже практично готова боротися за землю не тільки з допомогою конструктивних діалогів з владою, а й радикальнішими методами. Звичайно, в межах чинного законодавства (яке, до речі, не забороняє створювати озброєні фермерські загони для боротьби з рейдерством).

Від вас, шановні науковці, ми очікуємо найголовнішого подвигу – просвітлення умів можновладців у всіх гілках влади. Виводьте на чисту воду невігласів,брехунів і шахраїв, які дурять людей усе новими міфами. Коли вони печуться про «бабушок», то навіть не приховують, що найщасливішим у них буде той день, коли остання «бабушка» віддасть Богу душу. А заморські «вчителі» це вже проходили, наприклад, з американськими індіанцями. Проте, це вже інша історія…

Олександр Сугоняко, заслужений економіст України, шеф-редактор часопису «Наша віра», привітавши учасників Круглого столу, підкреслив, що головною метою співпраці вчених і фермерів має бути збереження сільськогосподарських земель в руках українських хліборобів. А реформи потрібні лише такі, які спрямовані на підвищення добробуту кожного громадянина і українського суспільства в цілому. За його словами, всі нації, які мають суверенітет над певною належною їм територією, організовують обіг землі таким чином, щоб суспільство насамперед отримувало необхідну кількість сільськогосподарської продукції для потреб свого народу, для внутрішнього споживання. «Наразі ми повинні донести правду про земельну реформу до кожного українця, а ще – достукатися до влади і пояснити, чому їй не можна діяти всупереч інтересам власних громадян, сповідуючи лише принцип «куй залізо, доки гаряче». Зважувати кожен крок, дослухатися до людей – так повинна діяти народна влада», – наголосив О. Сугоняко.

Цікавими й змістовними були доповіді учених, які брали участь у Круглому столі, всього таких доповідей було 14, потім відбувся обмін думками. Цікаво було всім, особливо тим, кому близька тема подальшої долі української землі.

Найближчим часом фермери матимуть можливість ознайомитися з повним викладом доповідей і думок учасників круглого столу; брошури з цими матеріалами АФЗУ надішле в кожну область, щойно вони будуть надруковані.

Підготував Володимир Ярошенко