Почнемо з прикладу, до фермера звертається голова місцевої ОТГ із вимогою і тиском про забезпечення коштами на проведення Дня села. У фермера виникають справедливі питання, чому він повинен давати левову частку коштів на святкування коли він з родиною використовує лише 80 га землі (50 постійного користування, які йому виділили 25 років із найгірших земель та 30 га паїв своїх родичів), що складає 2 (ДВА!) відсотки площ земель громади. При тому що всі землі запасу і землі резерву передані в оренду не своїм односельцям, які бажають обробляти землю, а великому агрохолдингу з офісом за кордоном. Робочих місць в селі холдинг не створив, лише системно і ефективно розбиває дороги до села своїми ваговозами та регулярно обприскує поля разом із селом ядохімікатами.

         То, може, справедливо було б аби 98 відсотків витрат на святкування взяв на себе агрохолдинг? А то виходить, що свої тягнуть воза, а чужі споглядають і наживаються.

         Так, місцевий фермер виріс у селі допомагає і буде допомагати селу, односельцям, але його підтримка може буде більшою за умови сприяння місцевої влади, коли він та односельці отримають більше можливостей для розвитку. Як то - переважне надання земель громади у користування місцевим фермерам, одноосібникам для створення фермерського господарства.

        При такому господарюванні виходить - „віддай жінку дяді, а сам” ... живи як можеш. Чому так сталося? На кого направлена така політика? Коли місцевий апарат новоствореної громади вичавлює ресурси із невеликих фермерів та намагається їх нещадно експлуатувати, як віслюків.

         До чого ми так прийдемо? Знищимо свою опору – середній клас, на якому тримається економіка розвинених країн.

         Існує новітнє прислів’я "Чиновництво управляє суспільством", але не всі знаять повну версію прислів’я – "Чиновництво управляє суспільством, до поки суспільство йому це дозволяє".

         Забезпечення суспільних благ громади (сплату податків) та їх справедливий розподіл здійснює громада, або через обранців, або безпосередньо громадою в випадках, коли обранці суспільний кошт використовують несправедливо.