Війна перевернула з ніг на голову наше життя...

Багато в кого не підіймаються руки до роботи, складається враження, що життя зупинилося.

Ні! Воно не зупинилося, воно має продовжуватися!

Не падаємо на коліна, а підіймаємося, закачуємо рукава і приступаємо до роботи. Настав важкий і відповідальний момент в житті кожної української родини.

Проблем багато і треба розуміти, що від нашої бездіяльності і ліні, кожного з нас, вони тільки наростатимуть. Є явні загрози винекнення продовольчої небезпеки. Тож, з приходом весни, ми повинні по максимуму засіяти поля і посадити присадибні ділянки. Треба, по мірі можливостей, збільшити площі посадки картоплі та овочів на власних присадибних ділянках. Виникає гостра необхідність подбати кожному за забезпечення своєї родини харчами. Надлишки можна буде продати, або комусь допомогти.

Ми маємо всі розуміти, що легше надавати допомогу для когось, ніж її просити... Невідомо нікому, яким буде забезпечення торгових мереж, та чи буде достатня кількість коштів у населення?

В сільській місцевості та в приватному секторі міст, жителям слід заводити свійську птицю та худобу, щоб запобігти продовольчій кризі. Ніхто не може спрогнозувати, як будуть розвиватися події в умовах війни. Кормова база для утримання домашньої птиці і тварин є на місцях в достатній кількості. Залишається бажання і клопітка робота.

Іншого варіанту і альтернативи немає.

Закликаю всіх вас, мої співвітчизники, віднестися до забезпечення продовольством країни з високою відповідальністю і не ігнорувати загрозами продовольчої безпеки...

БУДЕ ХЛІБ! БУДЕ НАРОД! БУДЕ УКРАЇНА!

БУДЕ НАША ПЕРЕМОГА!!!