Запланований на 1 січня 2024 року запуск другого етапу земельної реформи може призвести до того, що дрібні фермери не зможуть стати рівноправними учасниками ринку на рівні великих холдингів – попри те, що це декларується самим законом. Річ у тім, що з низки причин вони просто не зможуть купити "зайвий" шматок землі. Таким чином це призведе до того, що великі землевласники стануть ще більшими, а дрібні позбавлятимуться можливості масштабуватися.
Про це OBOZ.UA розповів президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко. Він зазначив: закон, що дає право купівлі землі юридичним особам, а також набувати у власність до 10 тис. гектарів приватним особам, ухвалювався до повномасштабної війни. А тому не зважає на справжні реалії.
Річ у тім, що, за його словами, сьогодні серед дрібних та середніх виробників "немає нікого, хто був готовий повноцінно, конкурентоспроможно вступати в ринок". Адже багато фермерів "кермо трактора поміняли на автомат" – пішовши на фронт, – а тому "у них немає ні часу, ні ресурсу, щоб взяти участь у ринку землі" на рівних правах з холдингами.
"Чи готові сьогодні наші сільгоспвиробники до того, щоб купити шмат землі? Ні, не готові. Вільних коштів, щоб взяти участь у ринку землі, немає. Таким чином, розмови про справедливість запровадження цього ринку – від лукавого. Це і викликало найбільше занепокоєння, що цю категорію буде викинуто з цього процесу", – пояснив Гончаренко.
Ба більше, зазначив він, зафіксована законодавством норма 10 000 га в одні руки є унікальною для світового досвіду. Не кажучи вже про те, що це величезна територія.
"Ніде у світі такої норми немає. В одні руки 10 000 га це занадто. Колись, за СРСР, скажімо, в центральних областях України середнє господарство було близько 3 тис. га", – розповів Гончаренко.
Чого хочуть фермери
При цьому він наголосив: дрібні фермери не закликають "цілком зупинити ринок землі". Зараз вони всього лише хочуть, щоб:
- залишилися старі правила: 100 гектарів в одні руки для фізособи;
- ці правила діяли до закінчення військового стану і кілька років після його припинення, поки економіка відновлюватиметься.
Гончаренко пояснив: сьогодні сільгоспвиробництво – збиткове. Адже порти заблоковані, а ціни не покривають витрати.
Крім того, зазначив він, дрібний та середній виробник, не маючи доступу до експортного потенціалу, працює виключно на внутрішньому ринку. А внутрішній ринок" не може платити великі гроші". "І якщо земля сконцентрується у руках монополій – дешевої продукції не буде", – констатував Гончаренко.
Нагадаємо: ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні запрацював з 1 липня 2021 року. До 31 грудня 2023 року купувати землю можуть винятково фізособи-громадяни України в розмірі не більш як 100 га на одну людину. З початку 2024 року таке право отримають і юридичні особи, а дозволений розмір зросте до 10 тис. га.
За даними Мінагрополітики, у перший рік проведено приблизно 66 тис. угод купівлі-продажу земельних ділянок, які раніше перебували під мораторієм. Їхня загальна площа − 153 тис. га. Під час 2022-го кількість угод становила 53 тис., враховуючи факт, що в більшості регіонів майже пів року не працювали реєстри, тобто ринок був заморожений.
Як повідомляв OBOZ.UA, тим часом, у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт, який прокладає запуск цього етапу на 1 рік. Таким чином, у разі ухвалення документа, другий етап реформи буде запущено 1 січня 2025 року.