tel+38 (044) 228-48-19   |   +38 (044) 501-78-73

Кількома словами про головне

КІЛЬКОМА СЛОВАМИ ПРО ГОЛОВНЕ
Щойно відбулося розширене засідання Ради АФЗУ, де обговорювалися й вирішувалися питання подальшої життєдіяльності цієї громадської організації. Про це та інше – в короткій розповіді Президента АФЗУ Миколи Стрижака.
– Попри всі побоювання щодо неповної явки учасників, засідання Ради ми все-таки провели, і воно виявилося певною мірою навіть розширеним, бо з деяких областей прибули не тільки голови обласних асоціацій, а й лідери «районок». Це й не дивно, адже на порядок денний були винесені такі питання, які не могли нікого з фермерів залишити байдужими. Одним із них було обговорення проекту розробленої АФЗУ Концепції реалізації державної політики у сфері розвитку сільського господарства та сільського розвитку України до 2030 року. До речі: сьогодні ця Концепція лягла в основу фермерського напрямку Стратегії розвитку України 2030.
Проте, як би ми не намагалися триматися в руслі саме Концепції, але в кожному виступі були певні «заноси» в проблеми сьогодення. Втім, це не завадило проект Концепції успішно затвердити й рекомендувати для подальшого розгляду в уряді, тобто цю роботу АФЗУ виконала відмінно. Важливо, що Рада ще раз підкреслила важливість розвитку фермерства в Україні, і зробила це одностайно.
Поки суспільство розбирається, що таке Державний аграрний реєстр, ми вже з цим упоралися і пішли далі. АФЗУ разом зі спонсорами, інвесторами виконала цю важливу державну роботу. Тепер до «Кабінету аграрія», створеному нами, заходять навіть ті люди, яких складно назвати нашими симпатиками. Але наразі ми маємо те, чого не має навіть профільне міністерство (дай йому, Боже, сили нарешті відновитися). Це, так би мовити, базар, тільки електронний. Зайти туди може кожен, ознайомитися з пропозиціями, вибрати те, що йому потрібно, в тому числі й банк, від котрого хочу отримати фінансову допомогу. Бажаючі зможуть також ознайомитися з можливостями нашого всеукраїнського кооперативу «Сокіл». А тут і насіння, і засоби захисту рослин, і паливно-мастильні речовини, і багато іншого. Ми вже спостерігаємо навіть конкуренцію між учасниками Кабінету, і це надійний рушій його розвитку. Є також бажання і можливість доповнити спектр послуг Кабінету дорадчою службою, наразі відбуваються потрібні переговори й консультації.
        Наступним питанням назву Закони 2194, 3131, 3205-2. Ми всі їх розглядали, висловили на нашому з’їзді своє до них ставлення, вносимо свої варіанти вдосконалення цих документів, причому не взагалі, а по кожному пункту.
Найстрашніше те, що влада хоч і не мовчить, але й не каже правди. Іншими словами, просо бреше, і ця брехня так велика й цинічна, що годі слухати. Скажімо, написано, що іноземні фірми, зареєстровані не в Україні, мають право купувати українську землю. А хлопці витріщають очі й намагаються переконати нас, що це неправильно прочитано.
      Час летить швидко, надійде й 1 липня, коли має стартувати «ринок землі». І влада мовчить про те, що до злощасного закону, сором’язливо народженого народними обранцями вночі, незважаючи на спротив фермерів і шанованих представників українського суспільства, за кілька місяців не додалося цілої низки необхідних законів чи підзаконних документів, без яких обіг землі запрацювати не може. Нічого не зробили, коли приймали Мораторій, і тепер та сама історія. Проте сверблять шкідливі ручки, щоб все-таки правдами чи неправдами землю-матінку пустити з молотка. Звичайно, фермери стурбовані таким положенням. Старші, досвідчені, добре знають, а молодші інтуїтивно відчувають, що з 1-го липня Україну чекає не манна небесна, а страшенний хаос. Хто кого грабуватиме, де пройде кримінальна межа, хто зрештою дограбує Україну – не хотілося б побачити все це, а брати участь і поготів. По всьому видно, що землю скуплять багатії, і не для того, щоб на ній працювати. Вони трохи потримають свої земельні банки, а потім стануть давати землю в оренду...фермерам. Це для них модель проста і дуже дієва.
1929 року минулого століття сталінські посіпаки влаштували в Україні так звану колективізацію. Тоді в кожне село прибував «уповноважений» із райцентру, щоб пояснити дурним селянам політику партії та загнати їх до колгоспу. В одному з сіл Канівського району Черкаської області той районний чиновничок, щоб бути переконливішим, попросив сільського діда Захара, який замолоду працював на шахтах і міг вважатися передовим пролетарієм, щоб той виступив перед односельцями і пояснив, що відбувається. Монолог діда Захара був коротким: «А що, панове громадо! Бачу я, що насуває на нас чорна хмара...». Договорити дідові не дали охоронці, а до своїх семи дітей він повернувся аж через 8 років. І вже мовчав до самої смерті. Ця історія не закінчена, на Україну знову насуває чорна хмара, і несе вона катастрофу...
        Порадившись, члени Ради дійшли згоди з датою проведення звітно-виборчого з’їзду АФЗУ. Оскільки обласні конференції не скрізь відбулися, і їх проведення в умовах ліквідації колишніх районів і пандемії коронавірусу буде вельми проблематичним, домовилися не поспішати, подовжити повноваження Ради до наступного з’їзду, а тимчасом провести районні й обласні конференції, висунути делегатів на з’їзд і вже потім зібратися в столиці. Орієнтовна дата проведення з’їзду – 12 червня 2021 року. Стосовно вибору приміщення – питання передчасне, хоча ми його теж тримаємо на контролі. Спочатку потрібно визначитися з кількістю учасників, а вже потім розсадити їх через один, як вимагає карантин, у пристойному залі. Зробимо й це.
         Все ніби узгодили, але залишився Дамоклів меч над головою, тобто 1 липня і запуск продажу землі. Будемо відслідковувати дії й наміри влади, а за необхідності знову вийдемо на протестні акції й будемо боронити землю. Можливо, 7 квітня проведемо попереджувальний захід по захисту української землі. Тренування бійцям ніколи не завадить. Відверто кажучи, важко сподіватися на адекватну реакцію влади. Практика вже не раз довела, що вони реагують тільки на долари та на батіг своїх заокеанських ляльководів. Президент може не виконувати власні зобов’язання перед українськими виборцями, але особисті зобов’язання перед МВФ та урядниками із США – то святе. Шкода, але це так.
      Хлопчики з екранів телевізорів дурять пенсіонерів (ніхто інший їх не дивиться) наближенням цілої армії інвесторів, нечуваним зростанням ВВП, іншими казочками. Натомість нехай ті старенькі бабусі згадають, що Україна часів СРСР мала другий у світі ВВП, а що це дало кожній конкретній родині?
          Ніякий ВВП українців не порятує, бо економіка у нас не соціально спрямована, а чисто бізнесова. За каламбуром Жванецького, раніше крали з прибутків, а тепер навчилися красти навіть зі збитків. Страшне!
       АФЗУ, як солдат: захист Батьківщини – її священний обов’язок. Тому ми підтримаємо виступи ФОПів, приватників, ОСГ і всіх, кого влада своїми недолугими діями чи бездіяльністю заганяє в глухий кут. У нас є досвід, поділимося.
Записав Володимир Ярошенко

Наші рекламодавці