Сьогодні у розпалі осінні польові роботи. Закладаються підвалини майбутнього врожаю, і трудівники ланів не шкодують ані сил, ані коштів, щоб забезпечити успіх цієї кампанії. Проте, не варто забувати і про те, що справжнє багатство базується передусім на ощадливості. Це не означає, що множитимуться самі по собі лише покладені в скриню кошти, але такою є правда життя: гроші потрібно рахувати.

Як свідчить досвід наших колег-фермерів із розвинутих країн, досить важливим чинником успішного господарювання є забезпечення якісної роботи сільськогосподарських машин і механізмів. А для реалізації цієї умови потрібне розумне використання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі й шляхом їх заощадження, без шкоди для виробничого процесу. Ця публікація, започаткована дослідженнями науковців Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, покликана допомогти фермерам краще розібратися, зокрема, з деякими аспектами проблеми економії дизельного палива.

Щоб уникнути перевитрат дизпалива, фахівці радять спочатку пригадати все те, про що колись механізаторам розповідали в спеціалізованих школах, коли вони вивчали матеріальну частину сільгосптехніки. Як би не змінювалася ця техніка, основою кожної машини залишається двигун, найчастіше дизельний. Отже, зосередимося на його «хворобах», котрі заважають нормально витрачати пальне і отримувати потрібні результати роботи машини.

Зокрема, несправність однієї паливної форсунки може спричинити збільшення витрати палива на 15-20 %.

Ще один «камінь спотикання» – відхилення кута упередження впорскування від норми, тобто від 30-32 градусів. Якщо це відхилення складатиме хоча б 2-3 градуси, то витрата палива зросте на 20-25 %.

Скажімо, зовсім недавно вашому трактору промили на стенді форсунки, але ви не помітили, чи під час установки на двигун їх затягли належним чином. Майте на увазі, що одна недозатяжка лише на 3 МПа може призвести до зайвих витрат палива на 3 %. А форсунка ж не одна! Форсунки, «недотягнуті» на 6-7 МПа, забезпечать вам наднормативні витрати палива відсотків на 20-25.

Нерідко перевитрати палива спричинені зносом плунжерних пар, закоксовуванням голок форсунок, отворів розпилювачів. Їх наслідком можуть стати також проблеми з компресією, про що ми поговоримо окремо в одній із наступних публікацій.

Двигун, як і людина, полюбляє чисте повітря, а трактори й комбайни зазвичай працюють в умовах сильної запиленості. Відтак механізатору необхідно слідкувати за чистотою повітряних фільтрів. Якщо вони мають конструкцію з використанням масляних елементів, слід щодня замінювати масло; фільтри з паперовими елементами слід витрушувати, вистукувати, продувати стисненим повітрям принаймні кілька разів на тиждень, а після 4-х таких операцій – замінювати фільтруючі елементи.

Взимку економічність дизеля досягається за рахунок підтримання нормального теплового режиму. Про особливості зимової експлуатації ми ще матимемо можливість поговорити, а поки що давайте спробуємо визначитися зі шляхами економії пального на сьогодення.

Як стверджує відомий український фахівець, доктор економічних наук Григорій Бурлака, значної економії пального можна досягти правильним комплектуванням і раціональною експлуатацією машинно-тракторного парку. Так, недовикористання потужності трактора на 10 % збільшує непродуктивні витрати пального на 4-5 %. А частенько можна побачити ці самі трактори (особливо старшого покоління), котрі стоять на вулиці з увімкненими двигунами й нічого не роблять; у кращому випадку машини завантажені десь на 35-50 %, і все через їх неправильне комплектування навісними агрегатами. Досвідчені господарі знають, що «навіску» потрібно встановлювати таким чином, щоб потужність трактора використовувалася на 85-95 %. А невеличкий резерв можна залишити – для подолання опору грунтів без перемикання на знижені передачі.

На деяких операціях (лущіння, культивація тощо) досить складно скласти багатофункціональний агрегат, який міг би забезпечити раціональне завантаження трактора. В таких випадках доцільно працювати на збільшених швидкостях, а «навіску» комплектувати з урахуванням конкретного технологічного процесу. Наприклад, якщо потрібно цілий день сіяти, то до її складу ввійдуть сівалки, борони й котки, а в інших випадках – інші відповідні інструменти. Раціоналізація комплектування навісних агрегатів дасть можливість запобігти зайвим проходам тракторів, тобто заощадити пальне, і така економія може сягнути до 30 %.

Без сумніву, більшості читачів і без нашого нагадування зрозуміло, що затуплені плуги чи культиватори не сприяють економії пального, тому ріжучі інструменти потрібно своєчасно чистити й гострити.

Витрати пального зростають також тоді, коли доводиться використовувати сільськогосподарську техніку на непідготованих загонах з віддаленими переїздами і тривалою «холостою» роботою. В господарствах зі значними земельними масивами переїзди з поля на поле складають за рік 300-350 км, а в дрібних господарствах – ще більше, до 500-600 км. На такі, не завжди виправдані, переміщення техніки припадає до 8 відсотків річного споживання палива одним господарством.

Аби уникнути непотрібних витрат пального, потрібно приділити належну увагу плануванню: черговості й термінів польових робіт, переїздів техніки, її технічного обслуговування тощо.

Насамкінець – іще одна проста рекомендація: навчіться дозаправляти сільгоспмашини пальним безпосередньо на полях. Це дасть можливість за рік зберегти, як мінімум, 400-500 л пального на кожному тракторі.

Закордонний досвід підказує ще один шлях до економії пального – це так звана паралельно-прямолінійна борозна. Але це вже інша техніка, інша історія, про неї – в наступних публікаціях.

Володимир ЯРОШЕНКО