РИНОК ЗЕМЛІ БЕЗ ДОСТУПУ ДО НЬОГО СЕЛЯН…

Калінчик М.В., доктор економічних наук, професор

Зразу ж відмітимо, що «нові й молоді обличчя» відкриття легального ринку землі сільськогосподарського призначення визнають ключовим досягненням агрополітики України, а може й всієї Планети. До цього, як відомо,агрохолдинги вже придбали паї за договорами емфітевзису та за різними обманними схемами. З іншого боку, як відмічає голова «Союзу українського селянства» Іван Томич, у ринку землі беруть участь лише 1-3% фермерів, а ділянки землі, які були в їх постійному користуванні, лише 100 фермерів із 20 тис їх викупили. У той час як в розвинених країнах світу земля перерозподіляється лише між фермерами. Наприклад, у США заборонена купівля землі не фермерами, в Канаді землю ферм в заставі банкам викуповує спеціальна організація Міністерства сільського господарства, яку потім після оздоровлення ферми передається в лізинг попередньому власнику. У країнах ЄС землю купити практично неможливо. У колишніх країн соціалістичного табору 92-95 % землі купували селяни, а останні роки – лише селяни.

Яку ж ми маємо ситуацію на ринку землі – гордості чиновників – без участі жителів сільської місцевості? Голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський позитивно оцінює «роботу ринку землі, бо він працює спокійно і жодної корупції».Такий собі критерій Верховної Ради – спокійно. При цьомувже все вирішено в сільському господарстві (немає жодної корупції) й залишилося, як він відмічав, зробитиостаннє – реформу зрошення і меліорації, а інакше будемо недотримувати урожаї від посух на півдні України. Якщо ж запустимо, тоді почнеться рух, і приватний бізнес понесе інвестиції у зрошення…»[1]Зрозуміло, що приватний бізнес понесе інвестиції (правда, раніше проведе серйозні розрахунки), адже фермери не взмозі викупити навіть землі постійного користування.

Що ж насправді спостерігається на ринку землі? «Спокій» як на цвинтарі? Поки перший заступник міністра аграрної політики та продовольства УкраїниТарас Висоцький прогнозує майже 2-кратне зростання ціни 1 га землі за 2-3 роки – до 60 тис грн, ціни на сільгоспземлі,за даними системи «Прозорро.Продажі»,вже зросли на 430 %. Ще більш фантастична інформація, що збурює спокій, щодо вартості лотів на електронних земельних аукціонах із оренди землі в Одеській, Кіровоградській, Львівській, Хмельницькій та Київській областях, яка перевищила 15 тис. грн за гектар землі.[2]^,[3]Для забезпечення повної прозорості на цих торгах міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко звітує, що«запущено окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками за земельними аукціонами. Він допоможе самостійно відстежувати та порівнювати ці показники за необхідними періодами, в розрізі регіонів та в цілому по всій Україні». Головне для чиновників – прозорість.

Тут напрошується порада – при модулі аналітики повинні бути власне аналітики з моральним обличчям, які б зуміли пояснити таке 5-кратне зростання цін на землю та розміру оренди до 15 тис грн. за 1 га. Спробуємо дещо розігнати туман прозорості. Звернемося до країн Європи, США та Канади. Тут ціна землі підвищується в основному залежно від зростання в розрахунку на 1 га землі виручки від експорту продовольства. Проте у вищезгаданих, як і в будь-яких інших країнах відмічена така закономірність: за роками величина експорту на 1 га сільськогосподарських угідь дещо перевищує темп зростання ціни 1 га землі (наприклад, в Нідерландах Латвії, Іспанії, Данії, Чехії тощо). В декількох країнах ЄС, наприклад, Литві ціна 1 га землі за 18 років зросла в 14 разів, а експорт продовольства – в 12,7 раза, в Польщі за останні 11 років (2008-2019 рр) – відповідно в 1,9 і 2.2 раза. Тобто, не може зрости ціна землі навіть на 15-20 %, якщо її експортний потенціал незмінний.

Щодо такої радісної високої ціни оренди землі. Нагадаємо, що у 2020 р. на 1 га зернових та зернобобових в сільськогосподарських підприємствах припадало 12,8 тис грн виробничих витрат, насіння соняшнику – 11,4 тисгрн, що значно менше від аукціонної вартості оренди (15 тис грн.). І тільки виробничі витрати на 1 га інтенсивних культур, наприклад, цукрових буряків та овочів відкритого грунту у 2-4 рази вищі, ніж рівень орендної плати, який склався на аукціонних торгах. Тоді як, наприклад, в країнах ЄС, у якої частка інтенсивних культур в структурі посівних площ значно перевищує Україну, рівень орендної плати у 2-12 разівнижчий, ніж її рівень під час торгів на аукціонах України. І тільки в Італії та Нідерландах, які в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь експортували у 2020 р. відповідно у – 7,4 і 106 разів більше продовольства, ніж в Україні, рівень орендної плати вищий на 47 %. Навіть по відношенню до величини виручки від реалізації, наприклад пшениці, в розрахунку на 1 га посіву така величина орендної плати (15 тис грн.) у 2020 р. займала б майже 80 %.Що з цього приводу підкаже окремий відкритий модуль аналітики Романа Лещенка?

Стає зрозумілим, чому фермери відсутні на ринку землі. І за таких аграрних керманичів – надовго. Більше того, таке зростання цін на землю і особливо на її оренду вказує, що земля відпливає від селян не для традиційного зерново-олійного виробництва. За такої величини орендної плати збитковість гарантована, адже ніхто не зуміє скоротити технологічні витрати в 2-3 рази. Але вкрадається здогадка, що такий найвищий у Європі рівень оренди може бути за зовсім іншої структури виробництва, наприклад, як Нідерландах (величезна щільність тварин у розрахунку на 1 га землі, які утримується на імпортних кормах, вирощування високоінтенсивних культур тощо) або ж купці землі на аукціонах за попередні роки вже придбали за безцінь великі площі землі і сьогоднішні їх «чудеса» на аукціоні оренди землі з незначними її площами не вплинуть на загальну суму витрат фінансових коштів на придбання землі. Але не допустять селян навіть до клаптика землі. Вкрадається думка, що ринком землі управляють чиновники без моралі…

За озброєності аграрних чиновників окремим відкритим модулем аналітики, як я думаю, необхідно терміново розібратися, що ж твориться на ринку землі без доступу до нього сільських жителів та яким результатом такі процеси закінчаться для України. Як може зрости ціна землі без росту її потенціалу?

Наостанок необхідно звернутися до мудрих минулого. Згідно вчення великого китайського мислителя Конфуція, яке стало статусом державної ідеології у всьому світі, «Правління державою є виправлення (наприклад, поганих законів – М.Калінчик). Правління – у відборі слуг. Правити – значить дбайливо витрачати багатства. А якщо буде у тебе великий сумнів, то обговори його, звернувшись до свого серця; обговори, звернувшись до наближених; обговори, звернувшись до народу ... ». Не лупцювати кийками народ, а звернутися за порадою. Інший мислитель епохи відродження Нікколо Макіавеллі дає, наприклад, такі поради: «Для поступових перетворень необхідні мудрі люди, які б помічали псування установ здалеку і щойно воно виникає... Вся мудрість людська тільки в тому і полягає, щоб вміти оцінювати ступінь утруднень і незручностей і брати за краще те, що хоч трохи менш погане, ніж решта. Государі ж, що не вміють розпізнавати зла на самому початку і дають йому посилюватися, не можуть називатися мудрими».

І ще. Всесвітньо відомий американський вчений Пітірім Сорокін наводить наступну комбінацію з таких основних 4-х якостей управлінців державного рівня (розумні, дурні, чесні і шахраї): 1) чесний розумний; 2) чесний дурень; 3) дурень шахрай; 4) розумний шахрай. Він констатує, що «набагато більше нещастя принесли чесні дурні, які займали більш високе положення, ніж розумні шахраї».[4] Тобто, розумні шахраї на високій державній посаді забезпечують вищий рівень зростання економіки, ніж чесні дурні. Необхідно визначатися, виходячи з ситуацією на ринку землі, яка ж комбінація управлінських якостей супроводжує сьогодні ринок землі, за реалізації якого в Україні не залишиться українців?

[1]Білоусова Н. Микола Сольський: У 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15%. – UPL:https://agropolit.com/interview/951-mikola-solskiy-u-2022-rotsi-tsina-zemli-moje-zbilshitisya-na-10-15(18.01.2022)

[2]Зростання ціни на сільгоспземлі у системі «Прозорро.Продажі» становить 430 %. – UPL:https://agropolit.com/news/23146-zrostannya-tsini-na-silgospzemli-u-sistemi-prozorroprodaji-stanovit-430

[3]В Украинеотмечаютстремительныйростцены на землю: болеечем в 5 раз. – UPL: https://biz.today.ua/ru/v-ukrayne-otmechayut-stremytelnyj-rost-tseny-na-zemlyu-bolee-chem-v-5-raz/(05.02.2022)

[4]СорокинПитирим. Человек. Цивилизация. Общество[Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю. Согомонов. Пер. с англ.] / Питирим Сорокин. – М.: Политиздат, 1992. – 543. (с. 358).