Ти був завзятий і дотепний у цивільному житті.

Дім, сім'я, два розумники-сини, дерева - усе виплекано твоїм старанням і пронизано твоїм духом.

Життя земне ти проходив на ємкому широкому і багатогранному піднесенні та спорідненій тобі всюдисущності.

Так було і в праці, і на відпочинку, і в розмислах.

Всюди діяв правильно, часто випереджаючи суспільну усвідомленість.

Велика війна. Ти її розпочав з вашої ТрО в Бузовій - лупили ту сволоту всім, що мали і тим - що у виродків відбивали. Свою землю і Київ захистили!

А потім - 47 ОМБр «Маґура» . Тут ти розкріпостився сповна і весь потенціал твоєї енергії вибухнув цілеспрямованою насиченою і всеохоплюючою діяльністю. Це стало найважливішою справою твоєї самореалізації ! Такою справою, якою марить кожен чоловік, часто проживаючи своє життя так і не знайшовши її. Усі твої таланти і здібності розкрились на цьому короткому, але найжорсткішому відтинку твого земного життя.

Взвод, яким тобі дали командувати, ти зробив кращим в батальйоні. Ти підняв з диванів друзів і знайомих та все необхідне спорядження, яке не дало зкурвлене МО - ти забезпечив для свого взводу. І тренування ваші, як і підготовка техніки, зброї, спорядження - були цілодобові.

Ти був готовий і весь твій взвод був готовий проривати пі""рську оборону і штурмом визволяти Крим, місцерозташування в якому ти зазначав в усих твоїх дописах.

Так, Ярослав Жердицький, рідний племіннику, всі останні 9 місяців земного життя і служіння та командування взводом в 47-й штурмовій бригаді були для тебе найгоноровішою лебединою піснею - Високим чином Лицаря, Воїна, Українця !

Ми всі: рідні, друзі, побратими, добрі знайомі - помстимося і здобудемо ту Україну - вільну, сильну і сраведливу, за яку ти бився на землі і яку ти оборонятимеш відтепер у Вишньому Воїнстві!

А дим не викуреної сигари хай перетвориться в суцільний дими від спаленої і зруйнованої імперії виродків!